15 липня – Покладення чесної ризи Пресвятої Богородиці: чому не можна купатися?
У православній церкві відзначають Покладення чесної ризи Пресвятої Богородиці у Влахерні, а також пам’ять Святого Фотія, митрополита Київського. За переказами, ризу Пресвятої Богородиці знайшли в 471 році в Назареті, а потім перенесли до Влахернського храму в Константинополі.
Сталося це так. У Константинополі жили два брати, Кандид і Гальбій, які були наближеними імператора Льва Великого. Вони вирушили до Палестини, щоб поклонитися святим місцям і зупинилися на ночівлю в Назареті, у старої єврейки. Від неї вони дізналися, що та зберігає ризу (сукню, верхній одяг) Богородиці, яку Вона перед своїм Успінням подарувала дівчині з цього роду з тим, щоб її заповідали далі. Так риза зберігалася в цій родині кілька століть.
Ризу доставили в Константинополь у Влахернський храм і з нею пов’язано багато чудес. Зокрема, відомо, що коли князь Аскольд в 860 році взяв в облогу столицю Візантії, то після молитви імператора Михайла у Влахернському храмі вдалося досягти перемир’я. Князь Аскольд і багато хто з його дружини хрестилися. Чудотворну ризу Божої Матері, щоб уберегти, на цей час перенесли в храм святої Софії, а повернули у Влахернський храм 15 липня (2 липня за старим стилем). З тих пір в цю дату проходить щорічне святкування покладення ризи Богоматері.
Покладення чесної ризи Пресвятої Богородиці відзначають 15 липня за юліанським календарем. За новоюліанським календарем (з 1 вересня 2023 року) це свято буде 2 липня.
У народному календарі це свято Берегині – наші предки вшановували матір всіх духів і земного багатства і материнства. Символом свята вважали березу. У деяких місцях берегинями вважали духів, подібних до русалок, в яких перетворюються нехрещені діти і утоплениці. В інших місцевостях берегинею називали жінку, яка лякає своїх подруг, або займається обжинками.
У Наддніпрянщині вибирали найпрацьовитішу дівчину і одягали її в Берегиню. Юнаки несли її на руках по селу. В обов’язки берегині входило просити зарплату у пана. З приходом в Київську Русь християнства українці як покровительку жінок і матерів стали шанувати Богородицю.
Свято 15 липня здавна вважається вдалим для риболовлі. Рибалки в цей день завжди мають хороший улов. А ось купатися в це народне свято не варто, оскільки вода стає небезпечною і вируючою, а русалки можуть затягнути купальника під воду.
Також ця дата вважається в цілому вдалою для всіх дівчат і жінок. У них 15 липня виповнюється все задумане.
В це народне свято дівчата проводять любовні привороти. Вони таємно кладуть на поріг будинку гілочку берези. Після того, як коханий переступає гілку, ховають її в сухе місце і промовляють: «Як цей прут сохне, так нехай і він, (ім’я хлопця), від любові до мене сохне».
Також дата 15 липня вважається небезпечною через лихоманки, які, за повір’ями, в цей день розлітаються по світу, через що люди частіше хворіють. У алергіків в цей період з’являються алергії на пилок польових квітів, амброзії і зернових культур.
Наші предки 15 липня, як і в інші дні місяця, працювали на городі і підгортали картоплю, а також збирали урожай фруктів і ягід, і робили заготовки на зиму. Власники худоби випасали тварин і додавали їм в корм рідкісні і корисні для них квіти, такі як люпин і люцерну.
Цього дня потрібно помолитися Богородиці – її можна попросити про зцілення від хвороб, допомоги в труднощах і захисту дому і сім’ї від бід.
У цей день є кілька заборон: заборонено лаятися і сваритися; не можна багато розмовляти жінкам – можна “набовкати” неприємностей і хвороб; не слід вирушати в далеку дорогу – буде невдалою; заборонено ламати гілки берези і рубати дерево; не до добра залишати на ніч брудний посуд і носити брудний одяг. У це церковне свято можна працювати і категорично заборонено лінуватися – не буде миру і достатку в домі. Тому 15 липня не можна залишатися без справ.
Прикмети дня говорять про погоду влітку і восени: листя на деревах жовтіє – осінь буде ранньою; спекотний день видався – гарна погода простоїть довго; роса на траві – пройдуть зливи. Сазан починає плескатися – до теплої та ясної погоди. Західний вітер подув – чекай дощу. Вранці по воді туман стелиться – на гарну погоду. Після дощу швидко підсихає асфальт – до затяжної непогоди. У мурашниках відкриті ходи – до посухи, а ось якщо вдень мурах не видно, то буде дощ. Крилаті мурахи роєм у повітрі кружляють – до зливи.
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко

Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google





